itial: (default)
[personal profile] itial
«Гіркі жнива» — дуже красива, страшна, болюча та гарна стрічка. Не лише тому, що фільм про Голодомор — хоча це його основна декорація і основна ж претензія з боку українських глядачів — а тому, що він розповідає світові, чому ми такі та чому нам так болить, знайомить світ з нами, знайомить нас з нами. Пробуджує оту пам'ять предків, яких розкулачували, яких згоняли до колгоспів, яких саджали за «три колоски». Які вижили.
Тому, що головна тема тут «любов, честь і незламність нації» — так кажуть творці стрічки, і я це відчула.
Тому, що за основною канвою в «Гіркіх жнивах» повно цікавих дрібничок: українське весілля, вбрання, зґарди (дякую, майстерня «Біла мальва», теперь я знаю це слово), селяни без паспортів, джигітовка (певно, для цього є якась українська назва чи ні?), яка, виявляється, не лише для цирку чи козачого конного театру, а цілком практична зброя у бою.
Тому, що Дуглас Мілсом талантовито та щиро зняв Україну восени, та не тільки — в нього кожний кадр майстерний, влучно в серце.
Тому, що Бенджамін Воллфіш та «ДахаБраха» створили таку музику, яка пробиває до самісенького нутра і жахає не менш сірих постатей з чорними очима біля дороги за вікнами транспорту, чи померлих від голоду на вулицях.
Тому, що Макс Айронс, Саманта Баркс, Баррі Пеппер та Теренс Стемп, та ще багато інших британців на годину сорок хвилин перетворюються на справжніх українців, не гірших за Остапа Ступку чи Олександра Печерицю. І — так, мені теж шкода, що Саманта Баркс не співала, хоча кажуть, що отой «Місяць на небі» пошепки, то таки вона сама. (Дуже хочу подивитись з оригінальним звуком (привіт, проект мовного закону)!)
Тому, що it`s a story that needs to be told/історія, яка повинна бути розказана та must-see movie/стрічка, яку треба побачити — як стверджують актори, які під час зйомок вперше почули, що таке Голодомор та радянська влада з перших вуст, та вперше замислились про масштаб цього злочину.
І ось тут саме час плюнути в тих, хто зараз волає на всю мережу, що це не про Голодомор, що банальщина, ляп на ляпі та «дешевая мыльная опера для школьников». Так, я теж помітила і манікюр Баркс-Наталки; і червону, ну дуже модернову сукню; і чорні, не приший кобилі хвіст, вуса білявого Айронса-Юрка; і академічний малюнок з побудовою сільського самоучки, але! Але це перша англомовна художня стрічка про українську трагедію, орієнтована в першу чергу на західну аудиторію — знята так, щоб її дивились, навчались та відчували. Стрічку побачать щонайменше у сорока п'яти країнах — і це чудово. То хай вам грець люди, яким для розкриття теми не вистачило канібалізму та дітовбивства — мені вистачило й без того. Як вистачить і тим, хто вперше чує про Голодомор та має достатньо живу уяву.
Тож величезна дяка канадській діаспорі та особливо Яну Ігнатовичу, завдяки яким в нас тепер є свій «The Wind That Shakes the Barley». І най той задум — що «Гіркі жнива» лише початок серії фільмів про українську ідентичність — здійсниться. Слава Україні!
From:
Anonymous( )Anonymous This account has disabled anonymous posting.
OpenID( )OpenID You can comment on this post while signed in with an account from many other sites, once you have confirmed your email address. Sign in using OpenID.
User
Account name:
Password:
If you don't have an account you can create one now.
Subject:
HTML doesn't work in the subject.

Message:

 
Notice: This account is set to log the IP addresses of everyone who comments.
Links will be displayed as unclickable URLs to help prevent spam.

Profile

itial: (Default)
itial

April 2017

S M T W T F S
      1
23 45678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 08:44 am
Powered by Dreamwidth Studios